29 квітня 2010

Ічнянська влада відзначила День захисту свободи слова. Черговим наїздом на редакцію

Діяльність редакції Ічнянської районної газети «Трудова слава» протягом двох з половиною років нагадує біг з перешкодами, які періодично створюють голови районної ради та райдержадміністрації. То, за їхніми заявами, редакція не легітимна; то її діяльність не відповідає чинному законодавству і її негайно треба реорганізувати або й ліквідувати; то її марно «годують», бо пише казна-що. І все це супроводжується погрозами, що незабаром газета взагалі перестане виходити, або її закриють рішенням суду, або просто позбавлять дотації, або ще простіше: «Дограєтесь, дівчата!»


Рада й адміністрація – співзасновники редакції, як і трудовий колектив. Чого ж хочуть від нього очільники району тепер?

Якщо колектив не вдається приборкати цілим, його треба розколоти. Мабуть, цим принципом керувалися голова районної ради Олександр Сенчик та голова райдержадміністрації Віталій Семенець, призначаючи виконувача обов’язків редактора тоді, як у редакції вже працював в. о., призначений наказом редактора перед виходом у відпустку.

Споконвіку редактор, ідучи у відпустку, наказом по редакції призначав виконувачем своїх обов’язків заступника. Нині посади заступника у редакції немає. А заміняє редактора на час його перебування у відпустках, відрядженнях, на лікарняних відповідальний секретар, який фактично і є заступником. Такий порядок давно усталений і діє в усіх подібних редакціях.

Ідучи у відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами з 19 квітня, редактор Людмила Храпаль, як і завжди у подібних випадках, призначила виконувачем обов’язків відповідального секретаря Наталію Єпіфанович. Але районні керівники на зборах співзасновників 26 квітня визнали наказ про її призначення нелегітимним і своїм рішенням поклали обов’язки редактора на заввідділу редакції Миколу Смілика.

27 квітня представники ради та адміністрації завітали до редакції, щоб представити її працівникам нового в. о. Колектив обурився таким рішенням двох інших співзасновників. При всій повазі до заслуг Миколи Михайловича як фотохудожника йому для того, щоб керувати процесом створення газети та колективом, необхідно як мінімум ходити на роботу в тверезому стані.

Як не доводила представниця райради Галина Киричок, що Микола Смілик найдостойніша кандидатура, «нігтя якого не вартий жоден з працівників редакції», переконати членів колективу їй у цьому не вдалося.

Представники представили й пішли. А новий в. о. написав на ім’я старого та ще й «нелегітимного» в. о. заяву, яка швидше є наказом, про відкликання себе зі щорічної відпустки, у якій Микола Смілик перебував на момент усіх цих подій.

Постало питання: хто ж легітимніший, кому робити газету, яка в суботу, незважаючи на жодні причуди, які відбуваються в редакції, має дійти до читачів?

Для цього суботнього номера питання ніби знялося наступного ж дня. «Легітимний в. о.» прийшов до «нелегітимного» забрати заяву-наказ про своє відкликання з відпустки в зв’язку з призначенням на посаду, бо вирішив відмовитися від цієї посади і продовжити перебувати у відпустці. Тож «нелегітимній» Наталії Єпіфанович нічого не залишалося, як виконувати обов’язки редактора.

А 29 квітня все знову «стало на свої місця». Микола Смілик таки вийшов з відпустки виконувати обов’язки редактора, бо, за його словами, не встояв перед умовляннями і погрозами у разі невиконання покладених на нього обов’язків звільнити його зовсім. Не Смілик – то буде хтось третій. І кандидатура когось третього уже прозвучала. А Наталії Єпіфанович запропонували саму себе звільнити від виконання обов’язків і передати їх Миколі Смілику.

То що ж порушила редактор, пишучи наказ про призначення в. о., що так обурило голів ради та адміністрації? Медіа-юристи кажуть, абсолютно нічого. Адже призначення й звільнення працівників редакції – це повноваження редактора. А те, що голови ради та адміністрації взялися вирішувати внутрішні питання редакції, є нічим іншим як втручанням у її господарську діяльність.

Аргумент, наведений головою адміністрації на зборах співзасновників, що відпустка в зв’язку з вагітністю та пологами не така, як інші, а довготривала, тож рішення про покладення обов’язків має прийматися тільки зборами співзасновників, ні на чому не ґрунтується. Адже статутом редакції визначено, що збори співзасновників приймають рішення про призначення та звільнення саме редактора, а не виконувача його обов’язків на період тимчасової відсутності керівника редакції.

Та й порядок прийняття цих рішень досі був відмінним від того, який запроваджують нинішні представники співзасновників-органів влади. Уповноважений від колективу редакції має йти на збори співзасновників з рішенням колективу, попередньо прийнятим на загальних зборах. Але два інші представники співзасновників, ініціюючи збори, просто викликають уповноваженого, навіть не повідомляючи, з яких питань збори проводитимуться. То навіщо туди ходить уповноважений? Адже він сам ніяких рішень приймати не може.

Певно, що всі ці «виправляння помилок та неетичного покладення обов’язків» мають на меті одне: знайти в редакції того, хто, незважаючи на позицію колективу, врешті поставить третій підпис під проектами нових установчих документів редакції, які рік тому після тривалих дискусій підписали обидва голови, але вони поки що тільки припадають пилом.

Втручаючись у внутрішні кадрові питання редакції, голови ради та адміністрації, певно, забули, що підписувати установчі документи має не в. о. і навіть не редактор, а уповноважений від трудового колективу, обраний на загальних зборах. А ним може бути як редактор, так і будь-хто інший із членів колективу. На сьогодні уповноваженою є Наталія Єпіфанович. То як же далі діятимуть представники ічнянської влади, щоб колектив переобрав уповноваженого: умовляннями чи погрозами, викликатимуть поодинці чи всіх разом? Хто зідме шар пилу з недопідписаних документів на неприборкані голови членів колективу редакції і врешті примусить їх працювати так, як того хоче влада?

Редакція й надалі буде відстоювати свої права. Наразі готується відповідне звернення до прокуратури району та в інші інстанції. Колектив тим часом живе в очікуванні нових перевірок, можливих звільнень та реорганізації або й ліквідації.

За повідомленням редакції газети "Трудова слава".


ПРОТОКОЛ
Засідання зборів співзасновників газети «Трудова слава»

м. Ічня                                                                                                26.04.2010


Присутні представники співзасновників –3


Порядок денний

1. Про нелегітимність наказу головного редактора про покладення виконання обов’язків на Єпіфанович Н.М.
2. Погодження кандидатури Смілика М.М. – на виконання обов’язків тимчасово відсутнього головного редактора.

1. По першому питанню виступав Семенець В.В.
         На сьогоднішній день головний редактор газети «Трудова слава» Храпаль Л.О. перебуває у відпустці по вагітності та пологам. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу)» редактор  (головний редактор) призначається (обирається) на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому засновниками (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до чинного законодавства.
         Відповідно чинного законодавства України покладення виконання обов’язків вважається тимчасовим переведенням з виконанням чи невиконанням обов’язків по основній посаді. Відповідно право проводити переведення чи покладення виконання обов’язків – прерогатива власника чи уповноваженого органу, який здійснював призначення (прийняття).
В даному випадку статутом редакції не передбачено порядок покладення обов’язків тимчасово відсутнього редактора газети, але прописано, що призначається він за рішенням засновників.
Відповідно призначення виконуючим обов’язків редактора газети (за вакантною посадою) або покладення виконання обов’язків тимчасово відсутнього редактора – прерогатива зборів співзасновників.
Разом з тим Храпаль Л.О., відбуваючи у відпустку не повідомила, не поставила перед фактом інших двох співзасновників про своє рішення – тим самим порушуючи чинне законодавство України.
Відпустка ця довготривала і тому рішення про покладення обов’язків повинно відбуватися тільки через рішення співзасновників.
Тому вважаю, що помилку потрібно виправити.
2. По другому питанню виступив Сенчик О.В.
         Я повністю погоджуюсь з висновком голови районної державної адміністрації. Мене як голову районної ради, представника співзасновників не поставили до відома про відбуття у відпустку і покладення виконання обов’язків на Єпіфанович Н.М. і при всій повазі до Вас Наталіє Миколаївно вважаю, що це було зроблено не вірно та й не етично. Тому я як представник співзасновника – районної ради – вношу пропозицію до зборів співзасновників на погодження кандидатуру Смілика Миколи Михайловича (зачитує його автобіографічні дані).

   Єпіфанович Н.М. – мене поставили перед фактом, ознайомили з наказом про покладення на мене обов’язків. Решти процедурних питань я не знаю.
   Семенець В.В. – повністю погоджуюся з пропозицією Олександра Васильовича і пропоную поставити на голосування дане питання.

   Хто за те, щоб погодити кандидатуру Смілика М.М. для покладення на нього виконання обов’язків головного редактора газети «Трудова слава» прошу проголосувати – за 2, проти – не має, утрималося – не має, не голосували – 1.

   Рішення прийняте: погодити кандидатуру Смілика М.М. для покладення на нього виконання обов’язків головного редактора газети «Трудова слава».

   Сенчик О.В. – зважаючи на це, Наталіє Миколаївно, Вам, як працівнику, на якого було покладено виконання обов’язків без відповідного на те погодження редактора з іншими співзасновниками згідно відповідного рішення потрібно скласти повноваження на підставі Вашого ж наказу. Після чого необхідно написати наказ, про те що Смілик М.М. приступає до виконання обов’язків редактора за рішенням співзасновників.

Голова зборів співзасновників                В.В. Семенець  

Немає коментарів:

Дописати коментар